Спортивні сім’ї. Історія львівських каратистів Горун

 Брати Станіслав і Ярослав Горуни – члени національної збірної із карате, володарі багатьох нагород чемпіонату Європи та етапів світової Прем’єр-ліги карате. На них покладають надії на путівки в Олімпіаду 2020 року – історичну для спортивного карате.

Спочатку у цей спорт прийшов старший на півтора року Станіслав. І вже після перших занять зрозумів: йому треба залишатися тут, у клубі «Юніон». Хлопець розповідає: «Я, як малим був, то мріяв про славу, визнання. Хотілося тих всіх медалей, кубків». Невдовзі привів на тренування брата. Станіслав зізнається: «На той час в нас був такий перехідний період складний, в хлопчиків. То ми так частіше, напевно, сперечалися, билися, ніж товаришували». «Було таке! ― підтверджує Ярослав. ― Там без бійок не обходилось. Але вже, коли ми дорослішали, ставали сильнішими. І зрозуміли, що битися – то вже не варіант. Це може бути травматично для обох».

Часи непорозумінь давно позаду. Тепер брати навіть спарингувати один з одним не люблять. А Станіслав ― один із головних авторитетів у спортивному житті Ярослава. Молодший розповідає: «Старший брат ― то як маленький тренер. Якщо були якісь невдачі, то спочатку вислуховував лекцію тренера, над чим потрібно попрацювати. А вже потім вдома, в спокійній атмосфері брат розказував».

Тренер Горун Антон Нікулін зазначає: «Це протилежно різні люди взагалі. Тому що Станіслав він такий більш активний, агресивний. Ярослав більш спокійніший. Але що у них є спільного – це твердість характеру і чітке розуміння, чого вони хочуть від цього життя».

Окрім спорту, Станіслав працює юристом. Ярослав же ж знайшов себе у тренерській роботі. Тож часу для спільного дозвілля в них майже немає. «І хоча я частіше бачуся з деякими друзями, ― каже Ярослав. ― Але я завжди можу бути впевненим у братові».

Видео